18 століття знаменувало початок нової доби і для Росії з Україною, і для церкви в цих двох країнах. Гетьманщина, створена Іваном Мазепою, все більше перетворювалась на безправну провінцію. Мазепа намагався протестувати, але марно. Виступ його проти російського царя на боці шведів також увійшов в історію як відчайдушний, самовідданий але марний крок, красивий символ для майбутніх поколінь, знаменний в далекоглядній перспективі, який однак не приніс жодної користі в ті часи. А держава Петра Першого тріумфально крокувала до слави і розквіту.

    4 серпня 1859 року, у віці 63 років, помер Святий Жан Марі Віанней. Упродовж сорока років о. Віанней був настоятелем в маленькому селі Арс в Ліоньській єпархії (Франція). Коли розпочинав там своє священицьке служіння, Арс був невідомою місцевістю, а в останні роки його життя туди приїжджало сотні тисяч людей з цілої Франції та Європи, щоби посповідатися у святого настоятеля і взяти участь у Богослужіннях, які він проводив. Завдяки молитвам о. Віаннея, в Арсі відбувалось багато навернень і зцілень. 

Чергова передача історика Віктора Заславського про стосунки України і Польщі в 19 столітті

Перша половина 18 століття була для уніатської церкви в Україні бажаним, навіть омріяним заспокоєнням. Нарешті вгамувались бурі, які не стихали з 1648 року. Пролетіли козацькі війни, війни з росіянами, шведами, турками, знову шведами. За ці майже шістдесят років постійних війн, коли карта східної Європи перемальовувалась ледь не щороку, українці так чи інакше зробили вибір ким бути і з ким бути – і в політичній, і в релігійній сфері.

Адам Потій – сенатор і берестейський каштелян, після успішної військової та політичної кар'єри, після довгих духовних пошуків, після захоплення протестантизмом і повернення до православ'я, став одним з найвидатніших світських можновладців, котрі опікувались церковними справами. Він не був значним меценатом – не такі були в нього доходи – але як сенатор і берестейський каштелян, Потій часто буває на з'їздах руського духовенства, бере активну участь в заснування нових братств – в тому числі і в Бресті, де житв і служив.

На "Радіо Марія" продовжується цикл катехиз на тему таїнств. Отець Петро Балог веде мову про таїнство Євхаристії. В Євангелії від Йоана нема мови про встановлення Євхаристії під час Тайної Вечері. Проте Йоан дуже багато пише про Тіло Христа і про потребу його споживання, щоб мати життя. Особливо у шостому розділі Євангелія від Йоана маємо своєрідну теологію «живого хліба, що зійшов з неба». Основою цієї промови Ісуса є протиставлення «справжнього» та вічного Хліба з нема, хлібові тимчасовому, який був також з неба, однак ані не був вічним, ані не давав вічного життя: «… вони [сказали] йому: … «Батьки наші манну в пустині споживали, як ото написано: Дав їм хліб з неба їсти». Ісус же сказав їм: «Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба». Ближчий контекст відповіді Ісуса Христа говорить про те, що «істинним хлібом», який дає життя вічне, є віра в те, що Христос походить від Отця, з неба.

Перша половина 18 століття була для уніатської церкви в Україні бажаним, навіть омріяним заспокоєнням. Нарешті вгамувались бурі, які не стихали з 1648 року. Пролетіли козацькі війни, війни з росіянами, шведами, турками, знову шведами. За ці майже шістдесят років постійних війн, коли карта східної Європи перемальовувалась ледь не щороку, українці так чи інакше зробили вибір ким бути і з ким бути – і в політичній, і в релігійній сфері.

Вашій увазі чергова програма від історика Віктора Заславсього 

Продовжуємо транслювати історичні ефіри присвячені католикам у Росії, від історика Віктора Заславського. В цій програмі буде розповідь про католицьких місіонерів, і їхню працю в досить не легких умовах. (Частина програми звучить на російській мові)

Про силу та актуальність Псалма 46 в умовах війни розповідає сестра Марта Пшивара, настоятелька Місійного згромадження Сестер Служниць Святого Духа, 

Про виклики для всіх християнських Церков, про апостазію Європи та про особливості ситуації в Україні,  говорить директор Східноєвропейського лідерського форуму Ярослав Лукасик.

Отець Юрій Зелінський про таємну кімнату як одну із важливих форм вираження молитви. Це друга програма про важливість усамітнення для спілкування з Богом. Слухати першу програму про таємну зустріч із Богом тут

Цикл історичних програм від історика Віктора Заславського продожується, в сьогоднішній мова піде про доленосне для українського народу 19 століття

Чергова програма від історика Віктора Заславського, присвячена Іванау Франку – одному з найвідоміших, найвеличніших українських письменників та публіцистів.

Чергова програма від історика Віктора Заславського, присвячена Іванау Франку – одному з найвідоміших, найвеличніших українських письменників та публіцистів.

Ми живемо в багатоконфесійній країні. Від Михайлівського Золотоверхого монастиря майже через дорогу стоїть костел святого Олександра, а від костелу не так же й далеко до кірхи святої Катерини де збираються лютерани і англіканці. Ті хто проїжджає біля метро Дарниця чи Голосіївської площі, по об’їзний дорозі чи в Пущі-Водиці, напевно бачив молитовні будинки баптистів чи п’ятидесятників, та й богослужіння євангелістів в кінотеатрах чи будинках культури стали звичним явищем ще у 90-х роках.

Вашій увазі авторська програма Віктора Заславського "Відкриваючи таємниці християнства". Продовжується цикл "Гріхи і подвиги Церкви". Назва цієї серії:"Юліан відступник"

Майже усю свою історію, починаючи ще від менонітських колоній, протестанти Російської Імперії і Радянського Союзу знаходились на периферії суспільства – в селах, в хатах на околицях міста, під постійним наглядом жандармів, а потім КДБ, на засланні, в таборах і в’язницях. Саме на цю провінційність і відсталість баптистів і п’ятидесятників робила ставку радянська пропаганда. Все ж таки масовій культурі радянська людина – це людина з багатим внутрішнім світом, різноманітними хобі і великими мріями. Різноманітні гуртки, музеї, театр, спорт, книги – усе це за радянських часів пропагувалось, розвивалось, і, слід віддати належне культурній політиці СРСР, розвивалось непогано.

"...В прогармі Vox populi. Vox Dei. Історичний розбір одного з небагатьох якісних фільмів на військову тематику, віртуозно зроблених шедеврів кіномистецтва за останні роки. І багато в чому цей фільм є про нас. Бо ми в останні роки переживали подібне, і евакуацію наших військових, і котли… І відступ, який з одного боку ми сприйняли як трагедію, а з іншого – це був гарний початок славетних дій. Бо дуже часто з великих поразок і відступів починаються великі перемоги".

 

Кінець 19 і початок 20 століття попре усі гоніння і обмеження став добою коли українські, кавказькі і російські протестанти оформились, сформувались і посилились. Також в ці часи виокремились їхні лідери – такі як Дей Мазаєв, багаторічний голова союзу баптистів, проповідники Василь Іванов і Василь Павлов, або Іван Веніаминович Каргель

Вашій увазі авторська програма Віктора Заславського "Відкриваючи таємниці християнства". Продовжується цикл "Гріхи і подвиги Церкви". Назва цієї серії: «Гіпатія - жінка-філософ»

Вашій увазі чергова програма від історика Віктора Заславського присвячена Вінстону Черчиллю, прем'єр-міністру Великої Британії. 

Віктор Заславський продовжує свій цикл програм "Відкриваючи таємниці християнства" і це чергова програма на основі уривку з книги "Римо-католики в українській історії", написаної для Радіо Марія.

Восьма катехиза із серії програм "Святий Іриней. Доказ апостольського проповідування". Роздумуємо над 11 -12-м пунктами Епідейксису: "Створення Адама та Єви в Раю". Автор програми, отець Енріке Лопес Імбернон.

В найбільшій покорі кланяємось Тобі, Розпʼятий на хресті Ісусе. Ти сказав: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай відречеться себе та нехай візьме свій хрест і за Мною йде». Тож підемо тепер духом за Тобою та будемо роздумувати про Твої терпіння на Твоїй Хресній дорозі. Поблагослови, просимо, кожний наш крок та допоможи нам про ці таїнства Твоїх страждань так розважати, щоб ми цю Хресну дорогу почали й провели на Твою славу та на спасіння наших душ. Амінь.

Продовжуємо цикл історичних програм з Віктором Заславським на тему: Церква і суспільство.
 Частина 6

Віктор Заславський продовжує свій цикл програм "Відкриваючи таємниці християнства" і це чергова програма на основі уривку з книги "Римо-католики в українській історії", написаної для Радіо Марія.

15 століття було для українських земель відносно спокійним. Після міжконфесійних братань на соборах в Констанці і Флоренції відносини між католиками і православними стали по-справжньому добросусідськими – як в двох господарок що живуть через паркан, мило вітаються між собою але не проти пересунути межу трохи в бік сусіда чи струсити яблук з сусідського саду. В православних були п'яні попи, в католиків – ксьондзівські кухарки, в православних були продажні патріархи, в католиків – папи-інтригани, в обох конфесіях були проблеми з освітою, то ж, обидві сусідки були в однаковому становищі, а міняти віру на той час було не в моді. Точніше, була в головах тодішніх людей така клепка яка не дозволяла піти до «чужої» церкви якщо не подобалась своя, та й міняти шило на мило не було сенсу.

Кожен хто хоч раз переїжджав Дніпро в Києві, хто насолоджувався чарівними краєвидами нашої столиці, які не змогли спотворити навіть жахливі забудови останніх років, не міг не звернути уваги на те як різняться між собою Лівий і Правий береги. Круті схили на правому березі, увінчані мурами і бастіонами старовинних фортець і куполами середньовічних соборів, аж ніяк не схожі на плаский Лівий берег, на якому навіть хмарочоси виглядають досить пристойно. А якщо віддалитись від Дніпра на якихось кількадесят кілометрів на схід чи захід, то тут можна побачити різницю в ландшафті не лише природному, але й культурному. На Заході – Коростишів з його шляхетським костелом і парком, Бердичів, котрий пишається монастирем босих кармелітів, спогадами про Джозефа Конрада і Оноре де Бальзака.

Яка дівчина не мріє про романтичне казкове весілля та щасливе сімейне життя? Але знайти свою другу половинку дуже важко, а часто ще важче буває дочекатися пропозиції одружитися. Адже навіть найпалкіші почуття не завжди увінчуються весіллям. Погляньте навколо – скільки яскравих, гарних, розумних, талановитих дівчат, і скільки серед них незаміжніх… І як часто буває, що такі собі не дуже красиві дівчата досить вдало одружуються з непересічними чоловіками. У чому причина такого життєвого явища? З якими жінками охоче одружуються чоловіки? Зрозуміло, що універсальної відповіді на ці питання не має. Але в цій катехезі спробуємо розібратися.